Єнциклопедия Криміналіста

 
 
Єнциклопедия Криміналіста > Буква З

 
 

Menu

 
 
 
 
 

Буква З

ЗАБІР ЗАХОДУ, див. Одорология.

ЗАЛЕЖНА ОЗНАКА, в експертних дослідженнях ознака, закономірно, обходжений^-обходжене-не-обходжено пов'язаний з якою-небудь іншою ознакою об'єкта (явища, процесу).

ЗАВИТКОВЫЙ ВІЗЕРУНОК, див. Папиллярный візерунок, Сліди рук.

ЗАВДАННЯ ЕКСПЕРТНА КОНКРЕТНА,

завдання експертові (питання), сформулирован-ное в постанові (визначенні) про на-значення експертизи. Рішення З.е. фор-мулируется у вигляді виводів експерта (відповіді на поставлений перед ним питання). У пра-ктических руководствах по призначенню особових-раз-особистих видів судових експертиз, предназна-ченныхдля слідчих, працівників органів дізнання й суддів, стосовно до кожного роду (виду) експертиз приводяться типові експертні завдання, зміст к-рых дає подання про сучасні можливості того або іншого роду (виду) судової експертизи.

ЗАХОДІВ Олександр Олександрович

(р. 1941), тор^-тор-док-тор юриди-ческих наук, професор, заслужений діяч науки Росії. Область наукових ис-следований -преимущест-венно проблеми криминалисти-ческой тактики й пошукової діяльності слідчого. Осн. праці: Неправда й боротьба з нею. Град^-град-волго-град, 1984; Криміналістичне вчення про розшук. Волгоград, 1988; Пошукова деятель-ность. Волгоград, 1988; Криміналістика. Т. 2. Волгоград, 1994(всоавт.).; Криміналістика. Т. 1. М., 1995(всоавт.).

ВИСНОВОК ЕКСПЕРТА (акт экс-пертизы), письмовий документ, соста-вленный відповідно до приписань закону. Містить вказівки на підстави виробництва експертизи, дані про экспер-

ті, умови проведення експертизи, об'єкти експертизи, питання експертові, опис процесу експертного дослідження з ука-занием застосованих методик і методів і отриманих проміжних результатів, установлені експертом фактичні дан-ные, а також виводи експерта. Як джерело доказів і доказів, що втримуються в ньому, підлягає оцінці сле-дователем і судом поряд і в сукупності з ін. доказами в справі.

ЗАКОНИ РОЗВИТКУ КРИМИНАЛИ-СТИКИ, відбиття тих факторів, умов, принципів, к-рые визначають напрямок і зміст змін криміналістичної науки як суспільного явища й форми пізнання, специфічна модифікація об-щих законів розвитку науки в сфері кри-миналистики. До них ставляться:

1. Закон зв'язку й наступності між існуючими й виникаючими кри-миналистическими концепціями. У силу то-го, що наукова думка розвивається строго логічним шляхом, від простого до складного, кожна виникаюча наукова концепція опирається на попередні теоретичес-кие побудови. Дія цього законаразви-тия криміналістики проглядається, напр., у розвитку подань про предмет кри-миналистики, про зміст криминалис-тической тактики та ін.

2. Закон активного творчого при-способления для цілей судочинства досягнень різних наук. Максимально повне задоволення потреб практи-ки в ефективних наукових засобах і мето-дах боротьби зі злочинністю можливо тільки на базі широкого використання досягнень природних, технічних і суспільних наук, творчого пристосування їх для цілей судочинства. У цьому - одна з основних тенденцій, що визначають шляхи розвитку криміналістики, у до-рій проявляет-ся такий загальний закон розвитку науки, як диференціація й інтеграція наукового знання. Необхідно розрізняти использова-ние криміналістикою положень інших на-ук з метою розвитку самої криминалистичес-кой науки й активне пристосування криміналістикою даних інших наук для це-лей карного судочинства. У першому випадку мова йде про прояв загального закону розвитку науки й із цього погляду використання в криміналістиці положень логіки, психології, математики й ін. принципово нічим не відрізняється від використання даних цих наук, напр., у соціології.

Однак не така форма исполь-зования досягнень інших наук становить зміст розглянутого специфическо-го З.р.к. Активне, творче приспособле-ние засобів і методів різних наук для рішення завдань судочинства й створення на їхній базі криміналістичних засобів і методів роботи з доказами - ка-чественно інший процес,ніж звичайний процес інтеграції наукового знання, його ито-гом є створення рекомендацій для практики боротьби зі злочинністю, тобто знання, якісно відмінне від вихідного як по змісту, так і по цілям застосування. Це ставиться також до творчого приспо-соблению тих наукових положень інших наук, к-рые не можуть бути використані в судо-производстве прямо, безпосередньо, поми-мо криміналістики. Якщо ж у такому по-средничестве криміналістики необхідність не виникає й наукові дані не вимагають криміналістичного перетворення, вони використаються слідчим і судом непо-средственно як положення відповідних наук, напр, судової медицини, судової психіатрії, юридичної психології й т.п. Завданням криміналістики в цих випадках є вже не пристосування й исполь-зование в судочинстві даних цих наук, а їхній облік при розробці специфічних криміналістичних рекомендацій практи-кі. Так, при розробці тактики допиту необхідно враховувати положення юридичес-кой психології, при розробці методики розслідування шляхово-транспортних про-исшествий - можливості автотехнической експертизи, при розробці методики проходження^-проходження-раси-проходження вбивств - дані судової медицини про шляхи встановлення давнини смерті й т.п.

3. Закон обумовленості кримина-листических рекомендацій потребами практики боротьби зі злочинністю й со-вершенствования цієї практики на основі криміналістичної науки. Загальновизнане положення про те, що службова функція криміналістики - забезпечення потребнос-тей практики в наукових методах боротьби з

злочинністю, означає, що розробка криміналістичних рекомендацій обу-словлена запитами цієї практики, їхня доцільність і ефективність про-веряются на практиці. Впровадження цих рекомендацій у практику підвищує якість розслідування, розширює можливості криміналістичної експертизи й т.д.

4. Закон прискорення темпів розвитку кри-миналистики в умовах научно-техническо-го прогресу, що обумовлено прискореним розвитком тих областей знання, дані кото-рых творчо використаються в крими-налистике, підвищенням суспільної значимості криміналістики у зв'язку з расту-щей актуальністю боротьби зі злочинністю.

ЗАМЕРЗАННЯ ТРУПА, заледеніння органів і тканин трупа. Один з ознак, що служать для визначення давнини смерті.

Разделы

 

 
 
© 2010 Єнциклопедия Криміналіста