Єнциклопедия Криміналіста

 
 
Єнциклопедия Криміналіста > Які ж предмет криміналістики і її завдання?

 
 

Menu

 
 
 
 
 

Які ж предмет криміналістики і її завдання?

Предметом криміналістики є закономірності механізму злочину, виникнення інформації про злочин і його учасників, збирання, исследо-вания, оцінки й використання доказів і засновані на пізнанні цих закономірностей спеціальні засоби й методи судового дослідження й предот-вращения злочинів. Поняття предмета криміналістики на різних етапах її розвитку формулювалося по-різному. На етапі нагромадження емпіричного мата-ріала його визначали як способи здійснення злочинів, професійні особливості й побут злочинців, прийоми розслідування злочинів (Г.Ю. Маннові, 1921) або як вивчення найбільш доцільних способів і прийомів застосування методів природних, медичних і технічних наук до розслідування преступ-лений і вивченню фізичної й моральної особистості злочинця (И.Н. Якимов, 1924, 1925). Пізніше під предметом цієї науки стали розуміти прийоми й методи виявлення й дослідження доказів, використовуваних з метою розкриття злочину, виявлення й упізнання злочинця (Б.М. Шавер, 1940); процес-суалисты відносили до предмета криміналістики лише прийоми виявлення й дослідження речовинних доказів і слідів злочинів, запозичені із природних і технічних наук, а питання тактики й методики включали в зміст карно-процесуальної науки (М.С. Строгович, 1942; М.А. Чельцов, 1945).

До середини 50-х років зложилося визначення криміналістики як науки про

технічних засобах, тактичних прийомах і методичних рекомендаціях, що ставляться до збирання й дослідження доказів з метою розслідування й запобігання злочинів (А.И. Винберг). Це визначення стало традицион-ным, воно зіграло позитивну роль, сприяючи визнанню самостійності криміналістичної науки й отграничению її від суміжних областей наукового знання. Однак у другій половині XX в. це визначення перестало соответство-вать сучасним поданням про предмет конкретної області наукового знання, тому що не відбивало таких її сторін, як, наприклад, вивчення способів здійснення злочину, різних механізмів следообразования й т.п. В 1967 р. Р.С. Бел-киным було дано нове визначення, що стало загальноприйнятим, предмета криминали-стики, в основу якого була покладена група об'єктивних закономірностей, изу-чаемых криміналістикою. Тільки виділення такої групи закономірностей, що становлять предмет конкретної науки, може бути ознакою її самосто-ятельного існування.

Завдання криміналістики визначають сенс існування й напрямку разви-тия криміналістичної науки. Розрізняють загальну (або головну), спеціальні й конкретні її завдання. Загальне завдання, що вирішує криміналістика разом із дру-гими науками родинної групи, що досліджують злочинність як соціальне явище, - сприяння боротьбі зі злочинністю своїми специфічними, кримина-листическими засобами й методами. Із цього загального завдання випливають спеціальні завдання, характерні саме для даної науки, що відбивають її специфіку. До їх чи-слу ставляться: вивчення об'єктивних закономірностей дійсності, состав-ляющих основу предмета криміналістики, розвиток її загальної й приватної теорій як бази криміналістичних засобів і методів запобігання, розкриття й рассле-дования злочинів; розробка нових і вдосконалювання існуючих техніко-криміналістичних засобів, тактичних прийомів і методичних реко-мендаций по збиранню, дослідженню, оцінці й використанню доказів; розробка й удосконалювання організаційних, тактичних і методичних основ попереднього й судового наслідку, організаційних і методичних основ криміналістичної експертизи, криміналістичних засобів і методів запобігання злочинів; вивчення закордонного досвіду й досягнень крими-налистики за рубежем, шляхи й рекомендації з їхнього використання.

Загальне й спеціальне завдання криміналістики реалізуються через рішення на даному етапі ряду конкретних завдань, які носять більш-менш тимчасовий ха-рактер. Конкретне завдання може вирішуватися криміналістикою в цілому (тобто всіма її розділами) або одним з її розділів або навіть однієї із частин цього розділу. Таким чином, обсяг конкретних завдань може бути різним, а самі завдання можуть отно-ситься як до теорії науки, її зв'язкам з іншими областями знання, так і до наукового «продукції», замовлення на яку науці дає практика боротьби зі злочинністю. Кон-кретные завдання відіграють значну роль при визначенні напрямків розвитку криміналістики, зосередження наукового потенціалу на розробці действитель-но актуальних для практики тим.

 

 
 
© 2010 Єнциклопедия Криміналіста